СТЕНДОВИ́К, а, чол.
1. Робітник на стенді (у 2 знач.). Монтер-стендовик.
2. Спортсмен, який займається стендовою стрільбою. Приз матчу дружби вручено українським стендовикам. На друге місце вийшли стрільці Чехословаччини (Вечірній Київ, 10.VII 1961, 3).