СТЕЛЬВА́ГА, и, жін. Поперечний брус, що з’єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Нап’ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину… (Літературна Україна, 11.VI 1968, 2).
СТЕЛЬВАГА
Тлумачення слова