СТЕ́КА, и, жін., мист. Дерев’яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні. Руки, що звикли до пензля, стеки й рейсфедера, взялися на заклик партії за автомат, міномет, штурвал літака (Юрій Яновський, II, 1954, 195); Слухняна, мов пензель, скульпторська стека кладе лінію за лінією, чутливо окреслюючи деталь мистецького витвору (Радянська Україна, 22.I 1963, 3).
СТЕКА
Тлумачення слова