СТЕГЕ́НЦЕ, я, сер. Зменш. до стегно. З нудьги книжечку роману легенького одкине [дівчина]. З корзини витягне куряче стегенце, з білою паляницею попоїсть трохи, а тоді пиріжечком з повидлом заїсть (Андрій Головко, I, 1957, 140).
СТЕГЕНЦЕ
Тлумачення слова