СТЕ́БЛИК, а, чол. Зменш. до стебло 1, 2. Він тримав у замурзаних землею руках якийсь в’ялий стеблик (Юрій Яновський, Київ, опов., 1948, 69).
СТЕБЛИК
Тлумачення слова
СТЕ́БЛИК, а, чол. Зменш. до стебло 1, 2. Він тримав у замурзаних землею руках якийсь в’ялий стеблик (Юрій Яновський, Київ, опов., 1948, 69).