СТАЖУВА́ННЯ, я, сер.
1. Проходження іспитового терміну (після закінчення спеціального вузу) перед зарахуванням до штату виробництва, установи і т. ін. Особи, які закінчили вищі технічні навчальні заклади,.. проходять тривале стажування на виробництві (Наука і життя, 9, 1959, 49);
// Підвищення кваліфікації в певній установі, навчальному закладі і т. ін. На стажування викликаються ті працівники, які вперше прийшли на прокурорську роботу і не мають певного практичного досвіду (Радянське право, 4, 1960, 77); Українське театральне товариство організувало стажування молодих режисерів республіки в провідних колективах Радянського Союзу (Мистецтво, 1, 1964, 9); Закінчилось наукове стажування, з великою радістю повернувся я на нашу рідну Радянську землю (Знання та праця, 9, 1967, 11).
2. Проходження тими, що навчаються, виробничої практики для набуття досвіду й оволодіння фахом.