СТАВОК, вка, чол.
1. Те саме, що став. Були багаті [князь і княгиня]. Високі на горі палати, Чималий у яру ставок, Зелений по горі садок (Тарас Шевченко, II, 1963, 25); Серед села Раставиця входить в широкий ставок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 168); Був вітер, на ставку було буряно, і хвилі по ньому перекочувалися одна через одну (Остап Вишня, I, 1956, 346); Нагульний ставок; Нерестовий ставок.
2. Зменш.-пестл. до став. [Виборний:] Ой, не кидай мене, моя голубочко, Куплю тобі хатку, і ще сіна жатку, І ставок, і млинок, і вишневий садок (Іван Котляревський, II, 1953, 12).