СТАВОЧОК

СТАВО́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до ставок. Ой, на ставу, на ставочку Качечка ночує, Не будемо, серце, в парі, Душа моя чує (Українські народні ліричні пісні, 1958, 280); В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись (Тарас Шевченко, I, 1951, 384); Попід лісом млин подався у ставочок; Через воду перекинувся місточок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 81); Ставок, власне ставочок на якихось півгектара, був зразу за садочком (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 87).