СТАВНИЙ 1, а, е.
1. Який має високу струнку постать, міцну будову тіла; поставний. Піднялась висока дівчина, ставна, хороша; коса їй аж до пояса (Марко Вовчок, I, 1955, 86); Олекса неквапливо підвівся з лави, ставний, широкоплечий (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 173); Вони були нерозлучними друзями, ходили разом на роботу і з роботи, обидва ставні, могутні, сильні (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 114);
// Гарно й пропорційно складений (про фігуру). Любо глянути на ставну постать Замфірову (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 137); Мати милувалася ставною постаттю сина (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 10); Господиня підвела мене до жінки, яка артистично маскувала свій вік чорним єдвабом, що робив її фігуру ставною (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 61);
// Який відзначається правильним, пропорційним співвідношенням частин, витонченістю ліній (про дерева, колони і т. ін.). Сядемо, любко, з тобою, Де пальми красують ставні (Леся Українка, IV, 1954, 81); Задумливо шепочуться над школою ставні осокори (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 3); Не встигли Горішні зорі на воді відбитись, Як над Сулою на ставних стовпах Позагорялись нижні, електричні (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 245).
2. риб. Нерухомо укріплений у вертикальному положенні (про рибальську сітку, невід). Ставні неводи, капронові сіті, риболовецькі траулери забезпечують рибалкам великі улови (Знання та праця, 10, 1972, 2).
СТАВНИЙ 2, а, е. Прикм. до став. Вже вода ставна леліла й стали поскакувать щучки дрібненькі, а в рівчаку струмочок забурчав (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 133); Дохла риба плавала коло берегів: в ставок випустили маляс і зробили з його смердюче багно; ставна вода була гнила (Нечуй-Левицький, II, 1956, 209).