СТА́ВЛЕННЯ, я, сер.
1. Той або інший характер поводження з ким-, чим-небудь. Я його любив, коли когось цікавить моє ставлення до нього (Юрій Яновський, II, 1958, 19); Василина сподобалась Ользі Павлівні своєю мовчазною вдачею і тим, що була беручка до роботи та щира й душевна у ставленні до всіх жінок (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 284); Дівчину зацікавила й збентежила доля Жанни,.. її ставлення до життя, до почуттів (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 183); Не слід забувати і про те активно-прихильне ставлення до українського народу, української мови, української культури, яке послідовно виявляли російські революційні демократи XIX ст. — Герцен, Чернишевський, Добролюбов (Максим Рильський, IX, 1962, 126); Жорстокі Юхимові слова наче одкрили їй очі на всю ту жахливу суть і її так само нелюдяного, як оце Юхимове зараз, ставлення до хворої (Андрій Головко, II, 1957, 205); Член партії повинен.. боротися за створення матеріально-технічної бази комунізму, бути прикладом комуністичного ставлення до праці (Статут КПРС, 1971, 5).
2. Дія за значенням ставити. Ставлення стовпів.
3. Те саме, що постановка 2. Тепер у нас актор живе в декораціях під час усього ставлення картини — не треба костюмерів і реквізиторів до режисерської групи (Юрій Яновський, II, 1958, 28).