СТА́ТИКА, и, жін.
1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги тіл.
2. У фізиці — рівновага тіл під дією застосованих до них сил. Умови статики тіл.
3. Стан спокою, рівноваги; протилежне динаміка.
4. перен. Відсутність руху, розвитку. Передове радянське мистецтво не терпить рутини, статики, не може розвиватися на базі канонічної форми (Літературна газета, 24.X 1946, 3).