СТАТУЕТКА

СТАТУЕ́ТКА, и, жін. Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура. Уставлює [уставляє господиня] симетрично статуетки та оздобну посуду на комоді (Іван Франко, VI, 1951, 362); Трипільські статуетки зображують людей і дають деякий матеріал для висновків про одяг «трипільців» (Археологія, II, 1948, 60); Тонка, струнка, з великими чорними очима в надзвичайно довгих віях, з косами нижче колін, вона здавалася граціозною статуеткою з слонової кістки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 57);  * У порівняннях. Серед цього сірого натовпу Гретхен видавалась прозорою, мов порцелянова статуетка (Петро Панч, Синів.., 1959, 12).