СТА́ТОР, а, чол., техн. Нерухома частина електричних машин (генератора, двигуна і т. ін.), що взаємодіє з обертовою частиною — ротором. Котушки, що створюють обертове магнітне поле, розміщують у тілі статора (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 154); Сьогодні.. почато монтаж статора турбіни першого гідроагрегату на одній з найбільших у Середній Азії — головній ГЕС (Робітнича газета, 25.I 1962, 1); Готовий статор важить сто п’ятдесят тонн (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 121).
СТАТОР
Тлумачення слова