СТАРТОВИ́К, а, чол. Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому. — Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (Літературна Україна, 23.II 1965, 1); Поки стартовики готували пускові установки, заряджали ракети, складали різні нормативи, в кабінах станції наведення ракет за заздалегідь розробленим графіком тривали регламентні роботи (Вечірній Київ, 9.I 1968, 2).
СТАРТОВИК
Тлумачення слова