СТА́РТОВИ́Й, стартова, стартове.
1. Стос. до старту (у 1 знач.). — У тебе хороший стартовий ривок (В ім’я Вітчизни, 1954, 54); Стартові матчі чоловічого волейбольного чемпіонату країни на майданчиках Києва і Ростова вселяють надії шанувальникам і спеціалістам цієї гри (Радянська Україна, 20.I 1971, 4); Стартова служба;
// Яким подають сигнали про початок старту. Стартовий пістолет; Стартова ракета.
2. На якому починають старт; який відзначає місце, лінію, пункт старту. Задиханий, спітнілий, підбіг [Максим] до каси аеродрому саме в ту хвилину, коли літак вирулював на стартову доріжку (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 230).
Стартова площадка див. площадка; Стартовий майдан див. майдан.