СТАРШИНУВАННЯ

СТАРШИНУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням старшинувати. Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування. Гірка і повчальна ніч… (Олесь Гончар, III, 1959, 308); Чого тільки він не передумав? ..І потаємні жалі за старшинуванням, яке всміхалося йому один час на виборах, і тяжкий сум останніх бурхливих часів (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 259); Його старшинування над реєстровими козаками зміцнилося внаслідок політики коронних дипломатів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 43); Перевернуло старшинування й Максима.. Запишався, почав гордувати нижчими себе (Панас Мирний, I, 1949, 231).