СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ності, жін.
1. Давно минулі часи, далеке минуле. Дві культурні течії живили творчість Анатолія Петрицького — романтика старожитності і раціоналізм сучасності (Вітчизна, 2, 1969, 224).
2. тільки мн. Пам’ятки далекого минулого. Вивчаючи старожитності Криму, археологи неодноразово звертали увагу на схожість пам’ятників гірського Криму та Кавказу (Наука і життя, 12, 1965, 6);
// Різноманітні речі, які були виготовлені у дуже давні часи і збереглися до наших днів. В усипальні єгипетського фараона Тутанхамона, який жив у XIV столітті до нашої ери, було знайдено справжній музей старожитностей: золоті носилки, масивний золотий трон, статуї, вази, скриньки, прикраси (Радянська Україна, 30.IV 1967, 3).