СТАРОУКРАЇ́НСЬКИЙ, а, е. Пов’язаний з розвитком української народності, мови, культури в період з XIV до другої половини XVIII ст. З діячів староукраїнської лексикографії увагу до себе привернув відомий Памва (Памво) Беринда (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 95); Механічно відчиняє [Орест] важкі дубові двері, різьблені мереживом староукраїнського стилю (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 376); Видубецький монастир — одна з найцінніших коштовностей староукраїнської архітектури (Наука і життя, 10, 1967, 8).
СТАРОУКРАЇНСЬКИЙ
Тлумачення слова