СТАРОСТИ́ХА, и, жін., розм. Жінка старости (у 1-3 знач.). Коні ще раз спинили коло церкви, де стояв за столом староста 3 старостихою, вітаючи молодих (Нечуй-Левицький, III, 1956, 82); Старостиха зустріла гостей непривітно (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 289).
СТАРОСТИХА
Тлумачення слова