СТАРОСЛОВ’Я́НСЬКИЙ, а, е. Стос. до літературно-писемної культури слов’ян епохи IX—XI ст., пов’язаний з нею. Перше застосування старослов’янської мови, як і винахід письма для неї, історичний переказ пов’язує з іменами двох староболгарських культурних діячів — Кирила та Мефодія (Історія української літератури, I, 1954, 30).
СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ
Тлумачення слова