СТАРНИ́К, а, чол., діал. Трава, яку не скосили у минулому році. Он на вигоні старник, он молоді соковиті трави (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 370).
СТАРНИК
Тлумачення слова
СТАРНИ́К, а, чол., діал. Трава, яку не скосили у минулому році. Он на вигоні старник, он молоді соковиті трави (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 370).