СТАРЕ́ЦТВО, а, сер.
1. Збірн. до старець 3. Як прочитав Каве оту заяву, То раптом обернувся до старецтва, — Ге! — крикнув він, — чортячії підніжки! Ви викинули з серця божий страх! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 172).
2. заст. Збирання милостині як засіб існування.