СТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до станція. Із станційного будиночка виходить начальник станції (Іван Микитенко, I, 1957, 42); Марія набралася сміливості, обережно спустилася на землю і прокралась попід станційною естакадою (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 38);
// Який працює на станції, обслуговує її. Розповідає сухорлявий станційний телеграфіст, звертаючись мовби з скаргою то до одного, то до іншого з бійців (Олесь Гончар, II, 1959, 127); З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 332);
// Належний станції. Щоліта Порфир пасеться в довколишніх виноградниках, і в станційних, і в радгоспних, як у своїх, знає, де сорти найсмачніші (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 88);
// Розташований при станції, біля неї. В саду станційнім ворони Куняють на гіллі (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 141).
СТАНЦІЙНИЙ
Тлумачення слова