СТА́ЛО. Присл. до сталий 3, 5, 6. При правильному положенні гвинта холостого ходу двигун має працювати бездимно і стало (Зернові комбайни, 1957, 182); Я собі відреставрував [відремонтував] хатину, що тато купив був від емігранта, і там буду стало мешкати (Василь Стефаник, III, 1954, 238); Плющ їй дає життя, він обіймає, Боронить від негоди стіну голу, Але й руїна стало так тримає Товариша, аби не впав додолу (Леся Українка, I, 1951, 208).
СТАЛО
Тлумачення слова