СТАДНИК

СТА́ДНИ́К, а, чол.

1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Євген Гребінка, I, 1957, 57).

2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.