СПИРТОМІ́Р, а, чол.
1. Прилад для вимірювання міцності спиртових розчинів.
2. розм. Людина, що торгує спиртними напоями. Вчора одержували платню, й Орський спиртомір маркітант Попов мав на цілу ніч роботи (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 6).
СПИРТОМІ́Р, а, чол.
1. Прилад для вимірювання міцності спиртових розчинів.
2. розм. Людина, що торгує спиртними напоями. Вчора одержували платню, й Орський спиртомір маркітант Попов мав на цілу ніч роботи (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 6).