СПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спиляти. — Може, це од спиляної верби пеньок, — думає Яків (Степан Васильченко, Вибр., 1944, 120); На клені, що ріс біля входу, акуратно спиляна верхівка (Олесь Донченко, VI, 1957, 320).
СПИЛЯНИЙ
Тлумачення слова