СПУСТО́ШУВАЧ, а, чол. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього. Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6).
СПУСТОШУВАЧ
Тлумачення слова
СПУСТО́ШУВАЧ, а, чол. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього. Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6).