СПУСТО́ШУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спустошувати, Слова в нього [Узелкова з повісті «Жорстокість» П. Ніліна] ..служать для того, щоб приховати якісь невдачі в житті, постійну спустошуючу душу нудьгу (Шамота, Талант і народ, 1958, 125).
Спустошуючий землетрус — землетрус великої руйнівної сили.
СПУСТОШУЮЧИЙ
Тлумачення слова