СПУ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., СПУ́ЧИТИСЯ, иться, док.
1. Випинатися горбом, горбами, робитися випуклим. Крига загула, затріщала під напором криголама, спучуючись і провалюючись (Робітнича газета, 26.XI 1964, 2).
3. тільки недок., спец. Пас. до спучувати 2.