СПРИСТРІ́ТИТИ, ічу, ітиш, док., перех. і без додатка, заст., рідко. Те саме, що зурочити. Спристрітили хлопця лихі люде (Словник Грінченка); Увечері, повернувшись із поля, він години просиджував сичем, не озиваючись жодним словом до матері. Аж вона занепокоїлася: що це з сином. Може, спристрітили де або застудився (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 145).
СПРИСТРІТИТИ
Тлумачення слова