СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до сприскувати. — Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, — озирнувшись, каже Панько (Панас Мирний, III, 1954, 125); Степан значно повеселішав.. і побіг зараз за горілкою та оселедцями, щоб сприснути щасливе задля обох їх новосілля (Любов Яновська, I, 1959, 278).
СПРИСНУ́ТИ див. сприсати.