СПРИЙМАЮЧИЙ

СПРИЙМАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сприймати;
//  у знач. прикм. І. П. Павлов показав, що вся мозкова кора являє собою суцільну сприймаючу поверхню, яка складається з ряду сприймаючих ділянок, що дістали назву аналізаторів (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 21);
//  у знач. ім. сприймаючий, чого, чол. Той, хто сприймає, або те, що сприймає що-небудь. Кутова швидкість відносного руху об’єкта і сприймаючого в міра сприймання швидкості цього руху (Радянська психологічна наука.., 1958, 42).