СПРИЯЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сприяти. Час був тоді [в 50-х роках XIX ст.] й справді сприяючий просвітньому потягові молодих українців. Їм було дозволено завести недільні та вечірні школи для убогих городян (Нечуй-Левицький, I, 1956, 629).
СПРИЯЮЧИЙ
Тлумачення слова