СПРИЧИ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до спричинювати. Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднеч (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 397);
// у знач. прикм. Збудники інфекції різноманітні: на першому місці за тяжкістю спричинюваних виявів стоїть стрептокок (Хвороби дитячого віку, 1955, 46).
СПРИЧИНЮВАНИЙ
Тлумачення слова