СПРОЖОГА, присл., рідко. Те саме, що спрожогу. Двері розчинились — і Петро спрожога вибіг (Панас Мирний, I, 1954, 361); Спрожога прибитий і приголомшений тисячами снарядів і десятками тисяч куль, ворог міг тільки мовчати (Петро Панч, I, 1956, 125).
СПРОЖОГА
Тлумачення слова