СПРОТИВІТИ, ію, ієш, док. Стати противним, осоружним; остогидіти. Митрополитові все те спротивіло: він позіхнув і почав жартувати (Нечуй-Левицький, I, 1956, 364); Як не грала [Настя] очима, а він оминав її хату. Мабуть, вельми спротивіла йому ще дівкою, як ганялася за ним (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 251); — Із лиця злиняла, еге ж? Знаю — злиняла, ..не хочеться на себе і в дзеркало глянути. Спротивіло, остогидло все! (Олесь Гончар, II, 1959, 258); Ніхто навіть виду не подав, що бачить, як Навло боїться моря, як воно йому спротивіло (Василь Кучер, Голод, 1961, 428).
СПРОТИВІТИ
Тлумачення слова