СПРОСТОВАНИЙ

СПРОСТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спростувати. Програма нашої партії, прийнята на Стокгольмському з’їзді в 1906 році і запропонована меншовиками, була спростована вже ходом першої російської революції (Ленін, 31, 1973, 398); Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому .. Чи то вони ще не дійшли того віку, коли звичай, народжений тисячі років тому і ніким не спростований, сам починав брати гору, чи, може, тому, що Іванка була гордою (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 120);
//  спростовано, безос. присудк. сл. Урядово спростовано наведені в дописі факти (Іван Франко, VII, 1951, 327); Останні дослідження, які провели океанологи різних країн, відкрили чимало цікавого із «звукового життя» підводного світу. Тепер остаточно спростовано порівняння — «німий, як риба» (Вечірній Київ, 23.I 1961, 4).