СПРОСОННЯ, присл. У напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Стара попадя дрімала. Інколи спросоння вона чіплялась до якогось слова (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); Спросоння птах крилами затріпоче, про щось у сні зашепчеться трава… (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 295); — Мамочко! — спросоння прошепотіла Орися і розкрила очі (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 84); * Образно. Зашелестіла трава, зашуміли спросоння дуби (Олесь Донченко, V, 1957, 572).
СПРОСОННЯ
Тлумачення слова