СПРЯ́ЖЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням спрягати. Коли б хто завдав собі працю спрягати.. якнайсуперечніші поняття і творити з них якнайфантастичніші образи, то, певно, ледве міг би найти щось суперечнішого і фантастичнішого від спряження тих двох слів: «католицький панславізм» (Іван Франко, Публіцистика, 1953, 32); Місце спряження головної і допоміжної ріжучих кромок називається вершиною різця (Різальні інструменти.., 1959, 20).
2. Спосіб з’єднання, скріплення частин, деталей механізмів і т. ін.