СПРЯМОВУЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до спрямовувати.
2. у знач. прикм. Який спрямовує, направляє кого-, що-небудь. В соціалістичному суспільстві Комуністична партія є керівною і спрямовуючою силою суспільного розвитку (Радянська Україна, 15.I 1954, 2).
3. у знач. прикм. Який примушує що-небудь діяти, рухатися у заданому напрямку.