СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко. Те саме, що споконвіку. Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (Радянське літературознавство, 4, 1968, 83); Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (Наука і життя, 10, 1971, 13).
СПРЕДВІКУ
Тлумачення слова