СПРА́ВНИЙ, а, е.
1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 279); — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. — За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 119); * Образно. Література і мистецтво — могутня зброя, найважливіший засіб комуністичного виховання. Вона повинна бути завжди справною, вірно спрямованою і гостро відточеною, діяти безвідмовно (Літературна Україна, 15.I 1963, 1).
2. Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін. «Шкода мені цього Коцюбенка! — думав мировий. — І пише гарно, і писар з його дуже справний.. Та ба! Прийдеться скинути його з місця» (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 166); У морі видко перекинуту шаланду, там загинув її чоловік Мусій Половець, він чимало пожив на світі, од нього зла не бачила [Половчиха], був справний рибалка на Чорному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 191);
// Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.). — Коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 119); Вночі замордовані коні ледве допленталися до Вінниці: в дорозі налетіла завірюха, завіяла шляхи.. Добре, що хоч за Корделівкою пішла справна дорога (Михайло Стельмах, I, 1962, 173); Колгосп «Зоря».. був колгосп хороший, справний, всі роботи виконував вчасно (Остап Вишня, I, 1956, 423); Дарина Єрмолаївна.. була лагідною та веселою жінкою. Всяке діло горіло в її натруджених, справних руках (Вітчизна, 9, 1964, 127).
3. перен. Який перебуває у належному стані, має належний вигляд. — Глядіть, щоб перед Новим роком ваші книжки, ваші метрики були справні.., — сказав Балабуха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 132); — Я відлучився… — А ти мусиш не відлучатись. До діла приставлений, значить дивися добре, щоб все справним було, — повчав невдоволений батько (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 28).
♦ Цифра справна — про окозамилювання в яких-небудь документах. Незавидні керівники на місцях тільки й дбали про те, щоб у них завжди цифра була справна перед вищим начальством (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 123).
4. Який старанно, ретельно виконує свої завдання, обов’язки; старанний. Де керівник гарний, там робітник справний (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 357); Тим часом хазяїни старшого брата дивилися на його за тим тільки, щоб бачити, чи справний він, чи не пустує (Марко Вовчок, I, 1955, 295); Уже не в жарт богатирі, вони [хлопці] в роботі справні, вони насправді шахтарі і справжні, й повноправні (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 22).
5. Який внаслідок посиленого годування чи харчування набув потрібної або значної ваги, жирності; вгодований. Це — молочна ферма наша (Ви на ній ще не були). От якраз корови з паші На спочинок прибули — Сименталки ситі, справні, Масть ряба у всіх у них (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 75).