СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який діє на підставі об’єктивних фактів, позбавлений упередження; протилежне несправедливий. Щодо ректора О. Барусевича, то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Іван Франко, IV, 1950, 232); Хтось мене, бува, лайне, Скаже: — Ти сварлива. — Але люблять всі мене. Бо я — справедлива! (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 201); За лівим краєм стола сидить поруч секретаря парторганізації строгий і справедливий Іван Дмитрович, від якого протягом трьох років перепало майже кожному і з яким усі зараз згодні, що перепало цілком заслужено (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 20); Діяльність господарського керівника, як організатора і вихователя, найбільш плодотворна тоді, коли він принципіальний, справедливий, чуйний, коли він — людина зібрана, високої культури, глибоко знає економіку і свов виробництво (Комуніст України, 2, 1966, 13);
// Заснований на правильному, об’єктивному ставленні до кого-, чого-небудь. Суд сквапливий рідко буває справедливий (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 135); Натовп чекає справедливого присуду (Василь Еллан, II, 1958, 191).
2. Заснований на вимогах справедливості (у 3 знач.). У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, III, 1959, 7); — Радянська влада покладе край війні, негайно запропонує справедливий мир усім народам (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 213); Народ вступив у рішучу битву за встановлення нового, справедливого суспільного ладу — радянського, соціалістичного ладу (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 3);
// Який має законні підстави, достатньо підтверджений, обґрунтований. У селян нема і бути не може іншого засобу добитися здійснення своїх справедливих вимог, як приєднання до свідомого пролетаріату, що веде боротьбу під червоним прапором міжнародної соціал-демократії (Ленін, 15, 1971, 147); Яків покірно схилив голову, як під справедливу кару (Степан Васильченко, II, 1959, 57); Я не знаю, що мені робити, щоб збутись твоїх докорів. Все-таки вони не зовсім справедливі (Леся Українка, V, 1956, 117);
// у знач. ім. справедливе, вого, сер. Те, що виражає об’єктивність, відповідає морально-етичним і правовим нормам. Глибоке проникнення в суть явищ, .. захист нового і справедливого від зла і несправедливості.. лежить в основі цього методу [соціалістичного реалізму] (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 7); Суспільні поняття прекрасного, як і справедливого, морального, є світоглядні поняття (Шамота, Талант і народ, 1958, 13).
Справедлива війна — війна проти загарбників за свободу й незалежність. Засуджуючи загарбницькі, імперіалістичні війни, марксисти-ленінці вважають справедливими і підтримують війни на захист завоювань народів від імперіалістичної агресії, за національне визволення (50 років Жовтневої революції, 1967, 59); Свій дім захищаєм, свободу і мир! Війна Вітчизняна — війна справедлива! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 194).
3. рідко. Те саме, що справжній 1. Як було заспіває Нечая, то тобі здається, що от-от козаки вийдуть! по плечах так і сипле морозом. Справедливий чумак був! (Марко Вовчок, I, 1955, 40);
// Точний. Чи справедлива вага? (Словник Грінченка).