СПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, жін.
1. Властивість за значенням справедливий 1, 2. Його не могло не обходити, що Евеліна так кепсько думає про людей. Він мусив довести їй справедливість своїх поглядів (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 292); Комуністична пропаганда сильна своєю правдою. Вона розкриває історичну справедливість справи робітничого класу (Комуніст України, 10, 1959, 9).
2. Правильне, об’єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь. Чуття справедливості до самого дна бунтується против того. Або звертай на іншу дорогу, або не жий [живи], — ось що воно каже (Іван Франко, I, 1955, 341); Тут справедливість вимагає зазначити, що Євген тієї миті все ж знайшов у собі краплину мужності, щоб озирнутись (Олесь Донченко, VI, 1957, 23); Прощався Варчук з Гуркалом на його квартирі, і два почуття гостро боролись у ньому: скаредність і справедливість (Михайло Стельмах, II, 1962, 219).
♦ Віддавати (віддати) справедливість див. віддавати; По [всій] справедливості — справедливо. — Часом бува зайде спор [спір], лайка; він їх усіх розсудить і по усій справедливості розбере (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 349); — Розділи [гостинці] по справедливості, Васильцю, — нагадав Петро (Дмитро Бедзик, Украдені гори, 1969, 33); Комуністична партія Радянського Союзу виробила нову Програму, яку по справедливості називають Комуністичним Маніфестом сучасної епохи (Комуніст України, 9, 1964, 38).
3. Людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам. Правда і наука, суспільна справедливість, високі етичні ідеали, неосяжні здобутки людського розуму, — ось що написано нетлінними буквами на прапорі нашої Комуністичної партії (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 122).