СПРА́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до справдити. Сидів [Яць] на лаві, опершися обома ліктями о стіл і стискаючи в обіймах свої справджені мрії, свій мільйон (Іван Франко, II, 1950, 235); Наша дума, наша пісня — Справджені надії! (Максим Рильський, III, 1961, 27).
СПРАВДЖЕНИЙ
Тлумачення слова