СПРАЦЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРАЦЮВАТИ, юю, юєш, док.
1. неперех. Виконувати потрібну дію, робити потрібний рух і т. ін. У відповідь на .. сигнал [радіолокаційної служби] спрацьовує кібернетичний пристрій, і [підводний] човен атакує корабель (Фізіологічний журнал, 4, 1960, 455); Якщо світла для зйомки бракує, затвор [фотоапарата] при натисканні не спрацьовує (Знання та праця, 11, 1967, 21); Встановлена на новому «Запорожці» й роздільна система гальм. Коли відмовив гальмовий привід до одного з коліс, спрацьовують інші (Робітнича газета, 14.XII 1974, 2).
2. перех. Дуже ослаблювати, знесилювати тривалою або важкою працею;
// Переймати утомою (руки, ноги і т. ін.);
// Важко працюючи, втрачати. Спрацьовувати силу.
3. перех., спец. Доводити до непридатності тривалою роботою.