СПОЖИВА́ЦЬКИЙ, а, е. Власт. тому, хто прагне тільки до задоволення власних потреб. В цій писанині його зробили ошуканцем, який, спекулюючи на споживацьких настроях, роздуває свій авторитет і експлуатує багатство землі (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 445); Антиподом Чіпки [в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»] є дрібний власник Грицько.. В цьому образі майстерно розкрито найтонші відтінки психології представника зашкарублого дрібного власника, що живе виключно своїми споживацькими інтересами (Історія української літератури, I, 1954, 390); Зображуючи тонке розуміння і сприймання мистецтва народом і, особливо, народними талантами, Шевченко підкреслює суто споживацьке ставлення дворян до мистецтва, їх байдужість і черствість до явищ мистецтва і його творців (Мистецтво, 2, 1966, 16).
СПОЖИВАЦЬКИЙ
Тлумачення слова