СПОВИВА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., СПОВИ́ТИСЯ, спов’юся, спов’єшся і сповиюся, сповиєшся, док.
1. чим, у що. Загортатися, закутуватися в що-небудь. * Образно. Земля сповивалася пелюшками туманів, тепло дихала в короткому сні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 106);
// Сплітатися одне з одним. * У порівняннях. Марина із Степаном обнялись, мов сповилися разом (Григорій Епік, Тв., 1958, 531).
2. тільки недок. Пас. до сповивати. * У порівняннях. Те, що в дитячих літах чується.., потім якось забувається, наче туманом сповивається (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 445).