СПОВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Звикнути постійно, часто робити що-небудь (звичайно небажане для інших). — Що ж, як немає грошеййому тихо Пріська. — Хіба б не радніші віддати?.. Коли й заробити нігде. — Брехня! — обірвав Грицько. — То така вдача ледача, така звичка бісова! Сповадились так: ходи по їх разів по десять та проси, у ноги кланяйся!.. (Панас Мирний, III, 1954, 13).
СПОВАДИТИСЯ
Тлумачення слова